Короткий курс історії декретної відпустки

Декретна відпустка — це оплачувана відпустка молодої мами, яку вона може отримати в разі вагітності та пологів. Але чому відпустка по вагітності та пологах часто називається «декретною»?

Про оплачувану відпустку молодим мамам у світі почали замислюватися наприкінці ХІХ сторіччя.
Зокрема, у Німеччині у 1883 році ввели обов’язкове медичне страхування та допомогу на час відпустки в розмірі половини зарплати. Інформацію про оплачувані відпустки у більш ранні часи знайти не вдалося.
Правда, трохи раніше у Європі вводили заборону залучати до роботи вагітних жінок та породіль. Але така вимушена перерва в роботі жінці не оплачувалася.

Також вдалося найти інформацію про те, що в 1917 році оплачувану відпустку по вагітності та пологах ввели у Радянській Росії. Вікіпедія стверджує, що це сталося вперше у світі, але як виявилося, це не так.
22 грудня 1917 року Центральним виконавчим комітетом рад робочих, солдатських та селянських депутатів було прийнято «Декрет о страховании на случай болезни».

Пунктом 30 цього декрету було встановлено, що жінка — учасниця лікарняної каси — має право на допомогу по вагітності та пологах протягом 8 тижнів до пологів та 8 тижнів після пологів.
Допомога складала 100% заробітку жінки.

Ось чому ця відпустка і досі називаться «декретною», а її оплата — «декретними».

ВСЕРОССИЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ ДЕКРЕТ от 22 декабря 1917 года О СТРАХОВАНИИ НА СЛУЧАЙ БОЛЕЗНИ

30. Денежное пособие по случаю родов устанавливается в размере полного заработка участницы кассы.
Пособие это выдается в течение восьми недель до родов и восьми недель после родов. В течение этого времени работодателю запрещается допускать женщин к работе.
31. Больничной кассе, по постановлению делегатского собрания, предоставляется право увеличивать размер пособия, предусмотренный ст. 30, до полуторного заработка участницы.
32. Работнице, кормящей грудью ребенка, больничная касса по постановлению делегатского собрания выдает с момента прекращения права на пособие по случаю родов особое пособие, в размере от четверти до половины ее заработка, в течение девяти месяцев после родов.
33. Работнице, кормящей грудью ребенка, должен даваться перерыв через каждые 3 часа, не менее, как в течение получаса. Для кормления должны быть отводимы особые помещения (ясли).
34. Рабочий день для кормящей матери (в течение 9 месяцев после родов) должен быть не более шести часов в день.